Главная Бмв е34 болт крипленя задний стойки нижний

Геморрой будто иглу внутрь

Геморрой если он кровоточит это опасно


Читать дальше

Геморой сыроедение

Болезни кроликов голову откидывает назад


Читать дальше

Рези при запоре вовремя беремености

Геморрой анокопчиковый болевой синдром


Читать дальше

Геморрой операция thd

Малышева программа про запор


Читать дальше

Уплотнения в области прямой кишки

Геморрой при беременности чем лечить 35 недель


Читать дальше

Грамотность и школи запорозької січі


Українське козацтво виникло як реакція на посилення соціально-економічних та національно-релігійних утисків населення України з боку української і польської шляхти, католицької церкви.Ще одну особливість підмітив датський посол Юсто Юлій, який повертався через Україну від Петра I майже всі мешканці козацької України писемні, у церкву, як правило, ходять з молитовниками. У пошуках місця для вільної праці селяни та міщани почали колонізацію малозалюднених південно-східних степів, де засновували поселення й оголошували себе вільними людьми – козаками. Українське козацтво стало не тільки військовим, державним, політичним, культурно-історичним явищем, але і явищем педагогічним. За визначенням творчої групи Міністерства освіти України, – це частина педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала у памолоді українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Основні завдання козацької педагогіки – готувати фізично-загартованих, з міцним здоров’ям мужніх воїнів-захисників рідного народу; виховувати у молоді український національний характер та світогляд; формувати високі лицарські якості, пошану до старших людей, прагнення бути милосердним. В усній народній творчості відображено ідеал козака-хлібороба, власника землі, її дбайливого господаря. У часи лихоліть на передній план виступав ідеал козака-воїна, витязя нескореного духу, честі і звитяги.Також була випущена "Козацька читанка", яка відповідала духу української національної школи того часу. Дошкільне родинне виховання утверджувало статус батьківської та материнської народної козацької педагогіки. У сім’ях панував культ матері і батька, бабусі та дідуся, роду і народу. Сімейні виховні традиції продовжувалися у школах.

Відомий історик Д. Яворницький звернув увагу на типовий факт з козацького життя, який свідчив про широку розповсюдженість грамотності серед запорожців. У них звичним явищем була церква, з одного боку якої знаходився шпиталь, з іншого боку – школа.

Це була традиція, яка відображала спосіб і характер козацького життя.Історики звернули увагу на школи музики і співу, які існували на Січі. Для козацької культури характерним було шкільництво. Д. Яворницький розподілив запорізькі школи на січові, монастирські, церковнопарафіяльні.Другий – відділ молодиків, де вчилися сироти, хрещеники козацької старшини і інші діти. Першою на січі була монастирська школа, відкрита 1576 року при Самарсько-Миколаївському монастирі. Тут навчали молодь грамоти, молитов, Закону Божого та письма. Вона послужила зразком для виникнення осередків освіти на всій території козацьких вільностей. Церковнопарафіяльні школи існували при парафіяльних церквах. До січових шкіл хлопчиків приводили багаті батьки з 9 років.

Січова школа існувала на території Запорізької Січі при церкві Святої Покрови. У першому навчалися юнаки, що готувались на паламарів та дияконів.Вони проіснували на території Лівобережної України до другої пол.